Заклад дошкільної освіти №16 "Світлячок"








Батьківський лекторій

«Вчимо дітей піклуватися про довкілля»

 

      Екологічне мислення - важливий навик у сучасному світі, тому батькам важливо прищепити його дітям. Сталий розвиток - це словосполучення сьогодні можна зустріти все частіше. Однак багато дітей не розуміють, що воно означає. Батькам важливо навчити дитину концепції сталого розвитку і пояснити, як він може допомогти нашій планеті і внести свій внесок у збереження навколишнього середовища.

     Почніть з малого: вчіть дитину зменшувати кількість сміття. (Навчіть її «золотому» правилу: «Скорочуй, використовуй повторно, переробляй»). Спробуйте вирощувати овочі разом з дитиною або придумайте інші заняття, які навчать її піклуватися про навколишнє середовище.

      Щоб дитина краще зрозуміла необхідність зберігати навколишнє середовище, вчіть її за допомогою веселих занять, які розвинуть у неї корисні навички. Розглянемо деякі з них.

 

1. Перетворіть сортування сміття у гру

      Якщо ви вже сортуєте сміття, перетворіть це заняття у гру, щоб передати цю навичку дитині. Використовуйте для різних видів сміття (паперу, пластику, скла тощо) пакети різних кольорів або різні сміттєві відра. Разом з дитиною ви можете знайти в інтернеті і роздрукувати знаки для позначення різних видів сміття, а потім наклеїти їх на сміттєві відра. Після цього розкажіть дитині про сортування сміття.

 

 

2. Компостуйте сміття

      Компостування - це не тільки корисне для навколишнього середовища заняття. Це може бути цікаво для дитини. Використовуйте для цього спеціальний компостер або звичайне відро. Якщо ви живете в приватному будинку, краще тримати відро у дворі, якщо в квартирі - на балконі.        Дотримуйтесь таких рекомендацій:

  • вистеліть дно відра гілками, покладіть зверху шар листя і налийте трохи води;
  • зверху складайте харчові відходи: картопляну шкірку, яблучні огризки, кавову гущу, яєчну шкаралупу тощо.
  • додайте до харчових відходів ще води;
  • поверх шару харчових відходів покладіть ще один шар листя;
  • коли відро буде заповнено, перемішайте вміст;
  • через 3-12 місяців компост, що утворився, можна використовувати в саду або для підживлення ґрунту для кімнатних квітів.

 

3. Використовуйте потенційне сміття для творчості

      Не поспішайте викидати старі журнали, пластикові контейнери, коробки тощо. Дитина може використовувати їх для творчості. Дайте їй скотч, клей, фарби, маркери, ножиці - і дозвольте створити щось нове з того, що ви збиралися викинути у відро для сміття.

 

4. Користуйтеся саморобними засобами побутової хімії

Перетворіть стандартне прибирання на науковий експеримент і зробіть засоби побутової хімії своїми руками. Наприклад, змішайте харчову соду з теплою водою - у вас вийде засіб для чищення, яким ви можете витерти внутрішню частину мікрохвильової печі або холодильника. Щоб витерти стіл, змішайте рідке мило з теплою водою.

5. Розфарбуйте еко-сумки

Хто сказав, що еко-сумки повинні бути сірими і нудними? Візьміть маркери для тканин, фарби тощо і прикрасьте вашу сумку. Беріть її з собою щоразу, коли йдете до магазину за покупками.

 

6. Мотивуйте свою сім'ю більше ходити пішки замість того, щоб їздити на машині

Прогулянки пішки корисні для навколишнього середовища, на відміну від поїздок на машині. Крім того, ходіння пішки - це хороша фізична активність. Якщо вам дозволяє час та інші обставини, ходіть в магазин, аптеку тощо. Якщо ви ходите разом з дитиною, грайте з нею в ігри під час прогулянки.

 

Розвивайте у дитини екологічне свідомість

Допоможіть дитині зрозуміти необхідність збереження навколишнього середовища з раннього віку. Ваш внесок у цю справу може бути незначним на перший погляд, але в довгостроковій перспективі ваші маленькі дії можуть принести велику користь.

 

"Знайомимо дитину з природою"

Ні для кого не секрет, що любов до природи формуються у дитини з дитинства. А проблема екології в сучасному світі стоїть на першому місці. Тому знайомити їх з навколишнім світом потрібно починати з самого раннього віку.

Природа оточує дитину завжди. Вона дає величезний запас знань, який може стати в нагоді йому в майбутньому. Звичайно, варто відзначити, що дорослий повинен бути для дитини не тільки наставником, а й особистим прикладом.

Починати знайомити з природою потрібно в безпосередній для дитини обстановці, щоб це не було для нього стресом: коли ви знаходитесь вдома або на прогулянці. Наприклад: Кішка вмиває лапкою свою мордочку або хлепче молочко. Батьки повинні самі помічати ці важливі для дитини маленькі деталі і показати, як треба спілкуватися з тваринами: приголубити, погодувати, погладити, випадково не образити. Дуже важливим моментом є використання художнього слова при залученні дитини з виділеним об'єктом. Наприклад, маленьких віршів і потішок.

Мама пестить кошеня, віддаючи йому любов, ніжність і це все повторить за вами ваш маленький малюк. Він з ніжність буде поводитися з ним, тому що так показав йому його найрідніша людина на Землі - мама.

Прогулюючись з дитиною парком, зверніть увагу на різноманітність квітів на клумбі і величність дерев. Як приємно відчувати аромат троянди, ніжність і бархатистість його пелюсток, і небезпека шипів. Скільки незрозумілих для малюка нових знань дає їй природа. Скільки незвіданих доріжок піднесе йому світ.

Варто зазначити, що природа чинить величезний вплив на розвиток у дитини психологічних, пізнавальних, мовленнєвих і т.д. особливостей. Вона викликає у дитини багато незабутніх вражень.

При знайомстві з неживою природою, потрібно звернути увагу на те, щоб не давати малюкові ні яких теоритических узагальнень. Дитина в ранньому віці все одно їх не зрозуміє. Краще дайте дитині можливість насолодитися моментом - скупатися в теплому водоймі або помацати холодну воду у джерелі. Це почуття радості дитина запам'ятає на все життя. Коли ми були маленькими, всі любили експериментувати. Проведіть досліди, але тільки так, щоб це не шкодило природі. Наприклад: «Що плаває, що тоне» або перетворення снігу, льоду у воду.

Дуже добре, якщо ви разом з малюком після отриманих вражень сядете малювати чи ліпити. Разом з ним ви висловите і закріпіть побачене. Він з нетерпінням буде чекати нової зустрічі з природою, здобувати знання, берегти природу, доглядати за нею.

Поступово батьки повинні ускладнювати зміст знань.

Увага! Поясніть малюкові правила безпеки при спілкуванні з природою. Обов'язково власною поведінкою і вчинками покажіть дитині, як дбайливо ставитися до представників тваринного світу та об'єктів неживої природи.               Бережіть природу! Любіть її! 

 

"Як полiпшити фiзичний розвиток дитини вдома"

Ø 1. Виконуйте щоденно розом iз дитиною ранкову гiмнастику, проводьте загартувальнi процедури, виходьте на прогулянку.

Ø 2. Навчайте дитину дотримуватися розпорядку дня та культурно-гiгiєнiчних норм, пити достатню кiлькiсть води, вживати корисну iжу.

Ø 3. Стежте, щоб дитина отримала необхiднi вiтамiни, зокрема вводьте до  її щоденного рацiону сезоннi овочi та фрукти.

Ø 4. Облаштуйте вдома спортивний куточок для дитини, розмiстiть у ньому каремат, атрибути для фiзичних вправ.

Ø 5. Розвивайте в дитини вмiння виконувати вправи з основних рухiв – заохочуйте ходити, бiгати, стрибати, повзати, утримувати рiвновагу.

Ø 6. Грайте разом iз дитиною на свiжому повiтрi в рухливi iгри та iгри з елементами спорту, якi сприяють розвитку гнучкостi, швидкостi, спритностi.

Ø 7. Органiзовуйте у вихiднi днi пiшi прогулянки до парку або лiсу, катайтеся на велосипедах або роликах, стрибайте через скакалку.

Ø 8. Плавайте або грайте разом у водi в теплу пору року, а також привчайте дитину приймати лiтнiй душ – це загартовує органiзм та змiцнює нервову система.

Ø 9. Спонукайте дитину робити розминку пiд час перегляду мультфiльмiв та iнших видiв статичної дiяльностi, чергувати спокiйнi та рухливi iгри.

«Весела математика дому»

Неоціненну допомогу в оволодінні дитиною - дошкільням елементарних математичних уявлень вже з 3 років можуть надати батьки. І лише спільна робота дитячого садка і сім'ї може забезпечити успіхи дитини в засвоєнні даного розділу програми дошкільного навчального закладу.

Домашня обстановка сприяє розкріпаченню дитини і він засвоює навчальний матеріал в індивідуальному для себе темпі, закріплює знання, отримані в дитячому садку. Батьки в свою чергу дізнаються багато чого про свою дитину.

Тому можна порекомендувати деякі математичні ігри та вправи для проведення їх у колі сім'ї. Зазначені гри доступні для дитини молодшого дошкільного віку і не вимагають тривалої підготовки, виготовлення складного дидактичного матеріалу.

 

1. Математична гра «Підбери колеса до вагончиків»

Мета гри: навчання розрізнення і називання геометричних фігур, встановлення відповідності між групами фігур, рахунок до 5.

Хід гри: дитині пропонується підібрати відповідні колеса - до синього вагончика червоні колеса, а до червоного - сині колеса. Потім необхідно порахувати колеса зліва направо у кожного вагончика окремо (вагони, і колеса можна вирізати з кольорового картону за 5-10 хвилин).

 

2. Математична гра «Склади квітку»

Мета гри: навчити складати силует квітки з однакових за формою геометричних фігур, групуючи їх.

Хід гри: дорослий пропонує дитині скласти квітка для мами або бабусі до свята з геометричних фігур. При цьому пояснює, що серединка квітки - коло, а пелюстки - трикутники або кола. Дитині надається на вибір зібрати квітка з трикутними і чи круглими пелюстками. Таким чином можна закріпити назви геометричних фігур у грі, пропонуючи дитині показати потрібну фігуру.

 

3. Гра - вправа «Назви предмет схожий»

Мета гри: розвиток зорового уваги, спостережливості та зв'язного мовлення.

Хід гри: дорослий просить дитину назвати предмети, схожі на різні геометричні фігури, наприклад, «Знайди, що схоже на квадрат або знайди всі круглі предмети... В таку гру легко можна грати в подорожі або по дорозі додому.

 

4. «Збери намисто»

Мета гри: розвивати сприйняття кольору, розміру; уміння узагальнювати і концентрувати увагу; мова.

Хід гри: для послідовностей можна використовувати конструктор «Лего», фігури, вирізані з паперу (але мені більше подобаються фігури з кухонних целюлозних серветок - з ними зручніше працювати), будь-які інші предмети.

Звичайно, в цьому віці послідовність повинна бути дуже простою, а завдання для дитини має полягати в тому, щоб викласти один-два цеглинки в її продовження. Приклади послідовностей (дитина повинен продовжити логічний ряд-добудова доріжку "правильними цеглинками"):

 Консультація для батьків «Весела математика будинку»

 

5. Математична гра «Що стоїть у нас в квартирі»

Мета гри: розвивати вміння орієнтуватися в просторі; логічне мислення, творче уяву, зв'язне мовлення, самоконтроль

розвиток зорового уваги, спостережливості та зв'язного мовлення.

Хід гри: попередньо потрібно розглянути послідовно інтер'єр кімнати, квартири. Потім можна попросити дитину розповісти, що знаходиться в кожній кімнаті. Якщо він не може або не називає всі предмети, допоможіть йому запитаннями.

 

Хотілося б нагадати Вам, шановні батьки, про необхідність підтримувати ініціативу дитини і знаходити 10-15 хвилин щодня для спільної ігрової діяльності. Необхідно постійно оцінювати успіхи дитини, а при невдачах схвалюйте його зусилля і прагнення. Важливо прищепити дитині віру в свої сили. Хваліть його, ні в якому разі не лайте за допущені помилки, а тільки показуйте, як їх виправити, поліпшити результат, заохочуйте пошук рішення. Діти емоційно чуйні, тому якщо Ви зараз не налаштовані на гру, то краще відкладіть заняття. Ігрове спілкування повинно бути цікавим для всіх учасників гри.

Грайте з дитиною з задоволенням!

 

                                                      " Що ж таке сучасна мнемотехніка?"

 
Це можливість накопичувати в пам'яті велику кількість точної інформації. Це економія часу при запам'ятовуванні - процес запам'ятовування повністю контролюється. Це збереження запам`ятованих відомостей в пам'яті - те, що ви запам'ятали, вам більше не доведеться вчити заново. Це потужна тренування уваги і мислення. Це реальний шанс швидко освоїти кілька нових спеціальностей та стати професіоналом у своїй області. Це можливість користуватися інформацією: людина може застосовувати знання тільки тоді, коли вони знаходяться в голові. Це просто відмінна гімнастика для мозку.
Головний інструмент нашого розуму - це пам’ять. Пам’ять – це зв’язок минулого із сьогоденням і майбутнім, процес збереження минулого досвіду, що дає можливість його повторного використання. Для того, щоб пам’ять не підводила нас у найважливіші миті життя, потрібно постійно тренувати її.
Методів для розвитку і ефективного використання пам’яті існує безліч.
Зупинимося на найцікавішому з них - мнемотехніці. На діток в дошкільному віці обрушується величезний потік інформації, який вкрай складно подужати, особливо не вміючи читати і писати.
 Мнемотехніка покликана допомагати в цьому.
Мнемотехніка це свого роду схеми в основі яких лежать асоціації, що допомагають запам’ятовувати і відтворювати інформацію. Останнім часом в дошкільних установах прийомами мнемотехніки користуються дуже активно і не тільки для роботи зі звичайними дітьми, а й для корекції стану у малюків з відставанням у розвитку.
У дітей у віці 4-6 років словниковий запас досить великий, але користуватися ним і вживати слова у вірній формі вони ще не вміють. Від цього виникають проблеми з мовленням, наприклад, дитина може заїкатись. Намагаючись, щось розповісти нам, дитина просто не може знайти слів, або робить це дуже незрозуміло і безладно, перескакуючи в оповіданні з місця на місце. У цих випадках і приходить на допомогу мнемотехніка. Принципи її дії грунтуються на тому, що у дошкільнят дуже розвинена зорова пам’ять і образне мислення. Найбільш наочний приклад даної техніки це картинка на шафці в дитячому саду. Запам’ятовуючи її, дитина з легкістю візьме саме свій рушник на вішалці, над якою розташована та сама картинка. В основному мнемотехніка це використання спеціальних карток і схем. Цілі використання можуть бути різні.
Основні прийоми мнемотехніки дітям 3 -6 років:
Дитині показують картку, на якій зображено кілька предметів і вона має вигадати про них розповідь - цей спосіб використовується для розвитку уяви. Для розвитку пам’яті дітям пропонують вивчити вірш за картками, на яких кожному рядку вірша відповідає своє зображення. Для тренування логічного мислення малюкові дають картки і пропонують розподілити їх за групами.
Наприклад, картки з професіями і предметами, якими користуються їх представники, наприклад стопка - продавець: ваги, каса, продукти.
Якщо дитина добре працює за готовими картками, слід запропонувати позайматися навпаки, дати розповідь і нехай дитина сама намалює для неї картинки. При роботі з цією технікою необхідно дотримуватися певних правил.
Правила при роботі з мнемотехнікою:
-         Заняття мають проходити за принципом -  від простого до складного починаючи від мнемоквадратів і поступово переходити до мнемоланцюгів.
-         Таблиці і схемимають бути кольоровими, так дитині буде веселіше і легше.
-         На одній схемі або таблиці число квадратів не повинно перевищувати дев’ять, так як це гранично допустимий обсяг для дошкільника.
-         Не застосовувати понад дві мнемосхеми в день, а повторний розгляд можливий тільки за бажанням дитини.
-         Необхідно, щоб щодня таблиці і схеми були різні за тематикою, в перший день на тему казок, у другій на музичну тему, в третій на математичну і так далі.
Працювати за таким принципом потрібно не тільки в дитячому саду, вкрай важливо щоб батьки брали активну участь в навчанні дитини.
Мнемотехника вдома
Як можна застосувати принципи мнемотехники в домашніх умовах? Та дуже просто. Запропонуйте намалювати дитині схеми -  малюнки про те, як пройшов день. Час від часу давайте картинки і нехай малюк самостійно складе вам розповідь. Ви можете дати картинку з відомої вам обом книжки і запропонувати малюкові придумати свій, відмінний від оригіналу фінал.
Регулярне застосування даної техніки допоможе дитині збагатити свій словниковий запас, навчить вибудовувати грамотні, логічні ланцюжки. Ця техніка дуже корисна і при підготовці дітей до школи, адже йдучи в перший клас, дитина вступає в новий колектив, в якому грамотна і зрозуміла мова допоможе знайти нових друзів і комфортно почувати себе в будь-якій обстановці і ситуації.
«Вплив пісочної терапії на гармонійний розвиток дитини»
Гра  з піском – одна з форм природної діяльності дітей. Вона приносить задоволення  дітям.  Це незвичайна техніка, завдяки якій дитина будує власний світ в мініатюрі з піску і невеликих фігурок. При цьому дитина виражає на піску те, що спонтанно виникає у неї в свідомості.
Створюючи сама свій світ на піску, дитина відчуває себе чарівником, вона не боїться щось міняти, ламати старе або будувати нове. У роботі з піском все простіше: якщо зробив щось не так, проведи долонькою по піску і почни спочатку.

Пісочні ігри не лише цікаві але і корисні.

 Гра з піском ефективна в роботі з  дошкільниками із затримкою психічного розвитку, для дітей із порушенням мовлення. Перенесення традиційних педагогічних занять в пісочницю дає більш виховний і освітній ефект, ніж стандартні форми навчання.

По-перше, розвивається дрібна моторика пальців рук  при маніпуляціях з дрібними предметами, фігурами, піском.

По-друге,розвивається творчість, фантазія, коли дитина придумує цілий світ на піску.

По-третє,розвивається мовлення, бо  часто гра супроводжується коментарями, історіями, діалогами.

По-четверте, розвиваються комунікативні і соціальні навички, коли дитина грає не одна, вона взаємодіє з партнерами по грі.

По-п’яте, розвивається емоційна сфера, бо у грі знаходять втілення ситуації, що хвилюють дитину,  розвиваються психічні процеси: сприймання, увага, пам’ять, мислення.

Саме тому ми пропонуємо Вам, шановні батьки, зробити міні-пісочницю вдома, або грати з дитиною в пісочниці на вулиці в теплу пору року.

Як зробити пісочницю вдома?

Для домашнього використання можна взяти невеликий дерев’яний або пластмасовий ящик (коробку, піднос). Піском заповнюється 1/3 ящика. Перед використанням пісок потрібно  просіяти, промити і  прожарити в духовці.

Матеріали і предмети, які використовують для гри:

  • вода, сито для піску, формочки, фігурки людей і тварин; казкові герої: добрі і злі.
  • природні об’єкти: каміння, шматки дерева, сухі рослини, жолуді, насіння, пір’я і тому подібне;
  • іграшкові предмети побуту, меблі, посуд, транспорт;
  • об’єкти навколишнього світу: будинки, паркани, мости, ворота і тому подібне;
  • пластмасові і дерев’яні букви і цифри, геометричні фігури;

 

Ми пропонуємо вам декілька ігор для дітей старшого дошкільного віку:

По-перше, розглянемо ігри, які направлені на розвиток дрібної моторики рук та тактильної чутливості.

Давай спочатку змочимо пісок

Гра «Сліди»:

Вправа «Йдуть ведмежата» – спочатку кулачками будемо натискати на пісок,  тепер долоньками, натискаємо з силою;

Вправа «Стрибають зайці» – будемо ударяти по поверхні піску двома пальчиками, рухаємося у різних напрямках; тепер трьома  згрупованими пальчиками (потім 4 і 5 пальчиками);

«Повзуть змійки» – спочатку розслабленими пальчиками (показати) зробимо поверхню піску хвилястою; а тепер пальчики напружимо (у різних напрямках). А тепер виконаємо вправу ребром долоні.

«Біжать жучки» – рухаємо всіма пальчиками, як бігають комахи; можна занурювати ручки повністю в пісок, вони торкаються один одного, начебто «жучки вітаються»;

«Намисто для мами» – із чого роблять намисто? (із намистинок). А на що нанизують намистинки? (на ниточку). Намалюй пальчиком ниточку і намистинки. Виклади намистинки із камінців і квасолі.

(шановні батьки, таким чином можна запропонувати дитині викласти будь-яку фігуру, букву чи предмет за бажанням дитини, використовуючи любий підручний матеріал).

А тепер пропонуємо математичні ігри:

  • «Скільки?» – я заховала в піску предмети, знайди, полічи їх та познач відповідною цифрою (7 каштанів, 8 жолудів)
  • «Сусіди» – сусіди – це ті, хто живе по сусідству, поряд. Допоможи цифрі 4 знайти своїх сусідів. Проведи доріжки пальчиком.
  • «Геометрична мозаїка» – виклади із мозаїки фігури: квадрат, прямокутник, ромб. Як ці фігури можна назвати? (чотирикутниками) Чому? Скільки сторін у будь-якого чотирикутника? У якої фігури є 3 кути і 3 сторони? Намалюй її. Намалюй фігури, які не мають кутів (геометричні фігури, цифри можна викладати, малювати  за зразком, з пам’яті, чи словесними вказівками дорослого)

Зараз пропонуємо ігри з навчання грамоти та мовленнєвого розвитку:

  • «Хто сховався?» – необхідно знайти в піску фігурки і назвати перший/останній звук у слові; (тягнути звук)
  • «Веселі перетворення» – намалюй букву Р, а тепер спробуй її перетворити на букву В, а її на Ь – Б – Г – Т – І;
  • «Відгадай» – я закрию очі, а ти сховаєш в піску якусь тварину. Підкажи мені, що ти сховав. Загадай загадку. Не забудь назвати частини тіла тварини, що вміє робити, де живе, яку користь приносить людям.

 (шановні батьки, при виконанні цієї вправи спочатку разом з дитиною розгляньте тварину, складіть про неї речення, дайте зразок відповіді та  загадайте тварину самі, а потім запропонуйте дитині скласти спочатку речення, а потім розповідь – загадку)

Шановні батьки! Дотримуйтеся таких правил при організації ігор на піску:

 – Підбирайте завдання, відповідне можливостям дитини;

 – Виключайте негативну оцінку дій дитини і її ідей;

– Заохочуйте фантазію і творчий підхід.

Успіхів Вам!
   
                                              «Використання прийомів ейдетики в роботі з дошкільниками»
Як допомогти дитині запам`ятовувати необхідну інформацію і вчасно пригадувати її? Як пробуджувати інтерес, спонукати до мовленнєвої активності, дарувати відчуття успіху? На ці запитання відповідає ейдетика.Ейдетика – це не тільки розвиток уваги, уяви, пам`яті, різних видів мислення, а й спосіб подачі навчального матеріалу. Вона залучає всі аналізатори дитини: дозволяє не лише побачити, а й помацати, почути, скуштувати, понюхати; подає нове через добре знайомі дітям образи.
Ейдети стверджують, що не буває поганої пам`яті, а ми просто часто не вміємо нею користуватися. А причина цього – недостатньо розвинене асоціативне мислення.
Метод ейдетики побудований на простих принципах:
Уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.Радісна, весела атмосфера.Мобільність і доступність ігрового матеріалу.Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини.
Правила використання ейдетики:
— Кожна гра – це комплекс завдань, які дитина виконує за допомогою
картинок, іграшок, тактильних карток, кубиків, цеглинок тощо.
— Завдання даються дитині в різних формах: у вигляді моделей, схем,
площинного малюнка, письмових та усних інструкцій.
— Завдання розміщені в порядку наростання складності, тобто в них
використано принцип народних ігор: від простого до складного.
— Більшість ігор не вичерпується запропонованими зразками, а дозволяють
дітям складати нові варіанти завдань, займатися творчою діяльністю.
— Ігри не сумісні з примусом, створюють атмосферу вільної та радісної
творчості.
— Ігри слід повторювати, адже це – необхідна умова розвивального ефекту.
«Ейдетика» пропонує будувати роботу з дітьми на основі:
 вільних асоціацій, пов`язаних з предметними образами;
 колірних асоціацій;
 асоціацій, пов`язаних з геометричними формами;
 тактильних асоціацій;
 предметних асоціацій;
 асоціацій, викликаних друдлами;
 звукових асоціацій;
 смакових асоціацій;
 нюхових асоціацій;
 графічних асоціацій;
Головне запитання під час тренування асоціативного мислення звучить
так: «Про що ти подумав?» Починати треба так:
Вихователь: - в мене є курча. Про що ви подумали?
Діти: - Я подумала про кавун, тому що курчатка любить їсти насіння кавуна.
- Я подумала про сонечко, тому що воно жовте, як курчатка.
 
На цьому етапі занять головне, щоб діти вчилися обґрунтовувати свій асоціативний вибір.
Колірні асоціації. Для цього виду роботи потрібні картки з намальованими плямами різних кольорів та не кольорові зображення предметів або явищ. Вихователь дає дитині або ж показує усій групі картинку з плямою
певного кольору. Завдання кожного – вибрати серед картинок різних предметів саме ту, зображення якої в нього асоціюється з заданим кольором.
Дитина обов`язково має обґрунтувати відповідь.
Наприклад:
-Ось червоний колір. Про що ви подумали?
-Я подумав про машину, тому що вона має зупинятися на червоне світло.
-Я подумала про помідор, бо він коли достигне, стає червоного кольору
-Я подумала про зайчика; він гриз червоне яблуко.
Можна змінити хід гри: навпаки, пропонуйте ряд предметних зображень і записуйте: «Про який колір ви подумали? Чому?»
Асоціації пов’язані з геометричними фігурами. Для цього виду роботи вам знадобляться картинки із зображеннями геометричних фігур та різноманітних предметів. Запитання ставте аналогічно: «У мене є круг. Про які предмети ви
подумали?» Тактильні асоціації. Для цього виду роботи потрібно мати набір тактильних картинок, які запропонував професор, доктор педагогічних наук Ігор Матюгін. Основна ідея цих карток полягає в тому, що кожна з них має
свою фактуру: хутро, наждачний папір, фланель, мотузка, палички,
крапельки воску, велюр…
До колекції можна додати картку з ґудзиками, гречкою, шматками
дроту, з дерматиновим покриттям.
Принципи роботи залишаються такі самі, як і в попередніх видах
роботи: «Про що ти подумав, доторкнувшись до цієї картинка?» (я подумав
про зайчика, тому що він пухнастий…..)
Предметні асоціації. Цей вид асоціації передбачає встановлення
зв’язків предметів або між собою, або з їхніми ознаками. Для використання
цього прийому вам потрібно мати набір різних предметів: ниточку, паличку,
трубочку, папірець, шматок тканини, шишку,каштан, камінчик, мушлю,
монетку, ґудзик.
Вихователь бере нитку: говорить: «Довге і гнучке» Про що ви
подумали? Або ви тримаєте монетку і говорите: «Кругле і залізне». Про що
ви подумали?(банка, її закривають кришкою..).
Звукові асоціації. В ейдетичному напрямку застосовуються аудіо записи різних звуків і шумів. Можна створити цілу колекцію звуків, розподіливши за різними групами: побутові шуми, звуки природи, музичні звуки, звуки вулиці тощо. Ще є другий спосіб використання звуків. Потрібно зробити мішечки і покласти в них різноманітні предмети, що породжують звуки. Наприклад: в один мішечок покладіть папір, в другий- монети, в інші – коробочку з пластмасовими кульками, камінцями, квасолею тощо. Ставимо перед дитиною на набірному полотні ряд предметних
зображень (книжка, цибуля, їжак, листок) і за допомогою звукового мішечка з целофановим папером пропонуємо обраний звук, після чого запитуємо: «про що ти подумав, почувши цей звук?»(я подумав про книжку, тому що коли її гортають, сторінки шурхотять). Не варто відгадувати, що міститься у мішечках, важливо створювати асоціативні образи за звуком. Крім того, підготувати склянку з водою, трубочку, дудочку, свисток, музичний молоток. Пропонуйте звук, наприклад: дзвін монеток запитайте: «Про що ви подумали, почувши цей звук?» Намагайтеся ховати за долонею ці джерела звуків, які не можна покласти в мішечок: ножиці, дудочку, склянку з водою.Смакові асоціації. Мабуть, не знайдеться жодного вихователя, який би не грав з дітьми у гру «Відгадай на смак». Але ейдетичний напрямок не передбачає вгадувати. Запитання буде таке ж, як раніше: «Про що ви подумали?» Для дітей старшого віку можна використовувати комбінації
солодке і гаряче, солоне і холодне. За бажанням можна дати ще тактильно- смакові відчуття: хрумкий, соковитий, твердий, рідкий тощо.Нюхові асоціації. Нюховий аналізатор – це, мабуть, найменший з усіх названих. Тому залучивши його до роботи з малюками, потрібно бути особливо обережним, оскільки здатність сприймати різні аромати ще не достатньо вивчена. Можна використовувати нюхові коробочки з різними ароматами: парфумів, м’ятним ароматом, ароматів трав, спецій.
Для розвитку асоціативного мислення використовують дудли. Друдли – це загадка – головоломка; малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке. Так круг діти можуть перетворити в сонечко, квіточку, яблуко, окуляри. Друдли знадобляться на будь – якому занятті. Наприклад: допоможуть пригадати тварин, овочі, фрукти, транспорт, рослини та інші. Коли показуєте друдл, повертайте його під різними кутами, щоб діти побачили якомога більше ракурсів цього зображення, щоб використати більше резервів обраного друдла. Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач.
Роботу з друдлами варто почати з другого півріччя молодшої групи. На початкових етапах цієї роботи застосовують предметні зображення, що легко асоціюються із запропонованим друдлом. На цьому етапі використовують дудли і паралельно до них картинки з зображенням веселки, скакалки, відра з ручкою, хустинки…., що схожі за формою з цими друдлами. Коли діти
починають легко добирати картинки до друдлів, роботу ускладнюють. У практичній роботі використовують дудли окремо або включають їх в ігри. Наприклад, пропонують скласти розповідь за серією друдлів, які діти добирають самостійно і викладають їх у певній послідовності, а потім придумують за ними розповідь. Використання цих та інших прийомів ейдетики у щоденній роботі є надзвичайно ефективним, до того ж, цікавим способом саморозвитку та формування мислення, пам’яті, мовлення, креативності у дорослих та дітей.

 

 

                                                   « Гендерне виховання дітей: як виростити      особистість»

 

Чому ж дівчаток і хлопчиків потрібно виховувати по-різному, що повинні робити батьки - актуальні питання, відповіді ,на які слід знати всім мамам і татам.

У сучасному світі можна побачити, що багато чоловіків слабкі і нерішучі. Жінки ж є більш сильними. Вони здатні виконувати роль глави сім'ї. Ми ж розуміємо, що все має бути навпаки. Чоловіки повинні бути сміливими і повними рішучості, а жінки - ніжними і чуйними. Як правило, проблеми статі виникають через те, що батьки неправильно виховують своїх дітей.

  Сутність гендерного підходу у вихованні дітей

Мами і тата, однаково виховуючи хлопчиків і дівчаток, роблять серйозну помилку. Діти стають не такими, якими хотіли б бачити їх  батьки. Хлопчики ростуть ніжними, емоційними і боязкими. Дівчатка теж демонструють моделі поведінки, які не відповідають  нормі. Малятка позбавлені терпіння, скромності і ніжності. Вони агресивні і грубі. Для виправлення ситуації «змішання»  норм  батькам слід коригувати процес виховання дівчаток і хлопчиків.

Чому потрібно використовувати гендерний підхід? Маленькі діти (1-2 роки) не усвідомлюють повною мірою свою приналежність до певної статі. Вони знають лише те, що існують хлопчики і дівчатка. Відмінність між статями, на думку дітей, полягає в зовнішньому вигляді. Малюкам невідомо, що хлопчики і дівчатка повинні вести себе по-різному.

Гендерне виховання – одне  з найважливіших завдань, що стоїть   перед батьками.   Малюки повинні асоціювати себе з конкретним  полом. Гендерне виховання дітей дошкільного віку дає наступні переваги:

-діти починають розуміти, що належать до тієї чи іншої статі;

- у дітей формується почуття толерантності  по відношенню до інших;

- діти дізнаються про правила поведінки, які характерні для представників обох статей, починають дотримуватися їх.

     

   Завдяки правильному підходу батьки полегшують своїм діточкам життя надалі, допомагають уникнути серйозних помилок, через які малюки могли б стати ізгоями в колективі.

Якщо в сім'ї росте донька

У вихованні  дівчинки  потрібно визначитися з підсумковою метою цього процесу. Багато батьків намагаються втілити свої нездійснені мрії в реальність. Наприклад, мама і тато хотіли бути відомими вченими або бізнесменами, але добитися цього вони не змогли. Такі батьки прагнуть зробити своє малятко знаменитою людиною і прищеплюють їй такі особистісні якості, завдяки яким вона могла б добитися всього в житті. І даремно ... Можливо, дівчинка досягне всього того, про що мріяли її батьки, але навряд чи вона буде щасливою в сімейному житті, а адже це найголовніше.

Якщо ви хочете виростити з дівчинки турботливу і ніжну жінку, гарну господиню і люблячу матір, то дотримуйтесь наступних правил:

·         переконуйте  доньку, що вона неповторна і унікальна, ні в якому разі не занижуйте її самооцінку;

·         акцентуйте свою увагу на зовнішності дівчинки, захоплюйтеся її красою (бажано, щоб схвальні слова говорив батько, адже завдяки цьому дівчинка зрозуміє, як повинен вести себе справжній чоловік);

·         залучайте дитину до виконання добрих справ, у дитини сформуються такі особистісні якості, як чуйність, працьовитість, щедрість, жалісливість;

·         частіше розмовляйте з донькою, діліться секретами, відповідні теми для бесід: «Дівчатка - майбутні мами», «Дівчатка - маленькі принцеси», «Дівчатка - майбутні берегині домашнього вогнища».

У вихованні  дітей допомагають казки. Завдяки цим творам у дітей формується любов до ближніх. Казки вчать бути справедливими, добрими і слухняними. Крім цього, з них дівчатка можуть почерпнути зразки моральної поведінки.

Велике значення в гендерному вихованні належить іграм.  Завдяки іграм   дівчата  освоюють роль жінки, матері. Саме тому у маляток повинні бути ляльки, коляски та інші іграшки в достатній кількості.

 

Гендерне виховання дівчинки дошкільного віку може включати в себе наступні ігри:

1.     «Будинок моди». Нехай дівчинка приміряє свої сукні, поєднує речі, красиво ходить по кімнаті, уявляючи себе на подіумі. Гра вчить правильно подавати себе, сприяє розвитку творчих здібностей та вироблення правильної постави, формує почуття міри і смак.

2.     «Салон краси». Мама і донька можуть позмагатися в тому, хто з них буде найпривабливішою. Гра формує у дівчинки такі якості, як жіночність, охайність, викликає бажання бути красивою і постійно стежити за своїм зовнішнім виглядом.

3.     «Маленька господиня». У цій грі мамі варто позмагатися зі своєю донькою у кулінарних здібностях, знанні рецептів, умінні сервірувати стіл і приймати гостей.

4.     Ігри з ляльками. Нехай дівчинка піклується про свою  іграшку. одягає, лікує і годує її. Подібні ігри з ляльками виховують почуття відповідальності і співпереживання, розвивають бажання доглядати і допомагати людям, які цього потребують.

Не забувайте про те, що головна складова гарного виховання - це сім'я. Дівчинка повинна бачити, що близькі люди ставляться один до одного з любов'ю і повагою.  Дитина в майбутньому буде прагнути відтворити таку ж позитивну атмосферу в своїй сім'ї.

Якщо батьки мають сина

На жаль, недостатньо годувати хлопчика смачними стравами, одягати і взувати його.

Щоб виростити з дитини справжнього чоловіка, прислухайтеся до наступних рекомендацій:

·         давайте хлопчикові «серйозні» завдання, хваліть його за будь-які досягнення, заохочуйте бажання виконувати домашню роботу (малюк буде відчувати себе повноцінним членом сім'ї, зрозуміє, що його потребують близькі);

·         надавайте дитині право самостійно приймати рішення, цікавтеся його думкою і розмовляйте з ним так, як ніби розмовляєте з дорослою людиною;

·         частіше давайте синові ініціативу, підтримуйте його активність, адже ця риса важлива для всіх хлопчиків;

·         частіше дозволяйте дитині спілкуватися зі своїми однолітками або запишіть його в якусь секцію, відчуття приналежності до групи позитивно позначиться на розвитку самооцінки;

·         розмовляйте з дитиною на важливі теми, наприклад, «Хлопчики - маленькі лицарі», «Хлопчики - майбутні тата», «Хлопчики - захисники дітей, жінок і стариків», «Хлопчики - юні умільці»;

·         не звалювати на дитячі плечі всі домашні справи, не позбавляйте свого сина дитинства, не лайте його за сльози.

Без ігор при гендерному вихованні дітей дошкільного віку не обійтися. Саме таке проведення часу сприяє формуванню позитивних особистісних якостей, вчить тому, як потрібно себе вести з протилежною статтю.

Ось кілька корисних ігор для хлопчиків:

"Автозавод": нехай дитина зробить велику автомашину, використовуючи конструктор. Потім дайте дитині «важке » завдання: перевезти деталі в інше місце, де виготовляють транспорт. Гра розвиває творчу уяву, виховує позитивне ставлення до робітничих професій.

.     «Лицарський турнір». Позмагайтеся з дитиною в вправності, спритності, силі, кмітливості, галантності, дотепності. Придумайте підходящі завдання, наприклад, проходження по лабіринту, перетягування каната, відгадування головоломок та ін.

     Інсценування за сюжетом твору. Запропонуйте дитині зіграти якогось казкового героя, що має позитивні особистісні якості (наприклад, рішучість, мужність). Завдяки інсценуванні хлопчик зрозуміє, як повинен вести себе справжній чоловік.

Для тих, у кого кілька дітей

Добре, коли сім'я має двоє чи більше малюків. І батькам ніколи нудьгувати, і  діти можуть весело проводити час разом. Ось тільки виховання кількох дітей - досить складне завдання.

Вище були перераховані гри, з яких одні підходять тільки дівчаткам, а інші - тільки хлопчикам. Не всі батьки можуть проводити багато часу, займаючись з кожною дитиною окремо.

Саме тому ми радимо вам звернути увагу на спільні ігри:

1.     «Домашні турботи». Запропонуйте своїм діточкам приготувати їжу, використовуючи іграшковий  посуд. Розкажіть дівчинці і хлопчику про те, що вони повинні робити, допоможіть у розподілі трудових обов'язків. Гра формує уявлення про те, які ролі повинні виконувати жінка і чоловік.

2.     «Сплячі принц і принцеса». Ця гра спрямована на формування доброзичливих відносин між дітьми, розвиток бажання говорити щось приємне один одному. Нехай дівчинка зобразить сплячу принцесу. Хлопчик повинен буде розбудити красуню, використовуючи добрі слова. Аналогічні дії потрібно буде виконати дівчинці, коли її братик прикинеться сплячим принцом.

3.     «Будуємо дім». Запропонуйте дітям спорудити будиночок з картонної коробки. Нехай «будівництвом» займається хлопчик, а «облаштуванням» - дівчинка. Діти зрозуміють, що чоловіки повинні виконувати важку роботу. У жінок же інша задача. Вона полягає в наповненні атмосфери будинку затишком і теплом.

На закінчення варто відзначити, що хлопчиків і дівчаток не можна виховувати однаково. Вони по-різному відчувають, переживають і сприймають навколишній світ. Батьки повинні дотримуватися гендерного виховання дітей дошкільного віку. Завдяки такому підходу з дівчаток виростають ніжні, турботливі, які розуміють жінки, здатні втішити у важкі хвилини, а з хлопчиків - безстрашні, сильні чоловіки, які можуть впоратися з усіма труднощами і захистити близьких і нужденних людей в разі небезпеки.

Безпека життєдіяльності дошкільників.
Організація роботи з безпеки життєдіяльності дітей в дошкільному навчальному закладі

Дошкільний навчальний заклад забезпечує право дитини на охорону здоров'я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпека дітей повинні бути життєвою стратегією, пріоритетом у роботі дошкільних закладів.

(Закон України "Про дошкільну освіту")

Дитина повинна самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля. Знати правила безпечного перебування вдома, у дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, на спортивному майданчику (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні)

Що таке безпека дитини?

Безпека – це: знання дітей-дошкільників про певні небезпечні ситуації та людей, які можуть загрожувати здоров'ю та життю, уміння правильно поводитися у різних ситуаціях; навички самостійних рішень у певних надзвичайних ситуаціях.

Освітньо-виховну роботу з дошкільниками в ДНЗ проводимо у таких напрямках: 

життя серед людей, у природному та предметному середовищі;

правила поведінки з вогнем;

безпечні та небезпечні вулиці та дороги;

виховання вміння надавати собі та іншим допомогу у випадку необхідності.

Перевага в освітньо-виховному процесі надається заняттям, цікавим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм. 

Більше уваги приділяємо організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.

Важливою формою роботи з дошкільниками та колективом дошкільного навчального закладу із забезпечення безпеки у НС є проведення і Тижня безпеки дитини.

Мета його: 

поліпшити якість навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя;

вдосконалювати теоретичні знання та практичні навички педагогів з формування у дошкільнят ціннісного ставлення до власного здоров'я та життя;

пропагувати здоровий спосіб життя серед дітей та батьків;

інтегрувати суспільне та родинне виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини.


Спільна робота з педагогами, дітьми, батьками забезпечить дітям перед вступом до школи різноманітно та повно засвоїти навички практичної безпечної життєдіяльності й усвідомити, що її життя та здоров'я – це найдорожче багатство. А дотримання дітьми правил безпечної поведінки та захисних принципів обов’язково допоможе їм у різних життєвих ситуаціях.

ІНСТРУКТАЖІ ДЛЯ БАТЬКІВ:

 

Особиста безпека дитини:

Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.

Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям, навіть одягненим у міліцейську форму.

Навчайте за потреби користуватися телефоном для виклику служб:

101 — пожежі;

102 — міліція;

103 — швидка допомога;

104 — газова служба.

Бажано вивчити з дитиною домашню адресу, ім'я та прізвище і телефон батьків.

Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.

Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).

Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Удома тримайте ці предмети в недоступному для дітей місці.

Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, учіть правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.

Запобігайте формування в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.

Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.

Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.

Вивчіть з дитиною домашню адресу, телефон, або вкладіть до кишеньки дитини «особисту картку» з усіма даними, особливо якщо відвідуєте місця з великим скупченням людей.

Проявляйте витримку і навчайте дітей
берегти своє життя та здоров'я.

 

Увага: дорога!

Шановні батьки, слід пам'ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей.

Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїзну частину.

Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.

Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що, переходяче дорогу, потрібно зосередитись.

Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.

Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком — «Пішохідний перехід».

З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.

Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.

Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.

Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйтесь усіх правил та уважно стежте за дітьми.

Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині, вулиці.

Пам'ятайте, що проїжджа частина є одним
з головних місць травмування дітей!

 

Увага: вогонь!

Щоб уникнути пожежі, потрібно дотримувати правил пожежної безпеки:

Зберігайте сірники в місцях, недоступних дітям.

Не дозволяйте дітям розводити багаття.

Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».

Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку, яку вони несуть.

Не допускайте перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих.

Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.

Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.

Не нагрівайте лаки або фарби на відкритому вогні.

Не захаращуйте шляхи евакуації.

Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.

Не сушіть речі над газовою плитою.

Не влаштовуйте піротехнічні заходи з балкону та поруч з будинком.

Навчайте свою дитину користуватись вогнем та дотримуйте правил пожежної безпеки.

Шановні батьки!
Ставтесь негативно до ігор дітей з вогнем! Роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть стати причиною пожежі. У разі виникненні пожежі негайно викликайте пожежників,

телефонуйте за номером «101»!

Дотримуйте правил цивільної оборони. У разі виникнення загрози виконуйте інструкції, які повідомляє ЗМІ.

 

 

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УТОПЛЕННІ

Перш за все, постраждалого необхідно якнайшвидше доставити до берега та викликати екстрену допомогу - 103.

Зверніть увагу, що надавати першу допомогу у воді може лише досвідчений рятувальник. Не намагайтесь витягти людину з води, якщо небезпека може загрожувати і вам.

Очистіть ротову порожнину потерпілого від піску та водоростей і переверніть потерпілого, аби вода витекла з верхніх дихальних шляхів (дітей тримають за ноги, головою донизу).

Якщо людина не дихає, починайте штучне дихання: затисніть потерпілому носа, вдихніть повітря та видихніть в рот потерпілому. Повторюйте процедуру з інтервалом в 4 -5 секунд. Маленьким дітям штучне дихання роблять, одночасно вдуваючи повітря в рот та ніс.

Якщо відсутнє серцебиття, починайте робити непрямий масаж серця:

Покладіть потерпілого на рівну, тверду поверхню;

Покладіть свої долоні (одна на одну) на груди потерпілому;

Випряміть руки в ліктях і всією своєю вагою натисніть на неї;

Зробіть не менше 30 натискань, тривалість кожного близько 1 секунди.

Коли потерпілий прийшов до тями, його слід зігріти: закутайте його в ковдру, за можливості дайте теплий солодкий чай.

Обов’язково дочекайтесь медиків! Ускладнення від утоплення можуть бути відкладеними і проявитися не відразу.

Будьте пильними, бережіть себе та дітей!

Правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

ДСНС України нагадує громадянам правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

Шановні громадяни! У зв'язку з загостренням ситуації у Донецькій та Луганській областях, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до вас з проханням бути пильними та завжди пам’ятати основні правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв під час новорічних свят.

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

- предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятора тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Найчастіше вибухові пристрої можна виявити у місцях масового перебування людей. Тому, якщо ви побачили підозрілий предмет на вулиці:

- негайно зателефонуйте до Служби порятунку за номером 101 або у відділення міліції за номером 102;

- попередьте перехожих про можливу небезпеку;

- очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце та відійдіть від знахідки на безпечну відстань (100 м). Для огородження скористайся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками, шматками тканини, камінням тощо.

Якщо ви перебуваєте у громадському транспорті та інших місцях скупчення людей вам необхідно бути особливо уважними та дотримуватись таких правил:

- звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки чи інші предмети, у яких можуть бути заховані саморобні вибухові пристрої;

- у разі виявлення підозрілого предмета негайно кнопкою виклику водія, переговорним пристроєм чи іншим способом повідомте про знахідку водія чи правоохоронців;

- не відкривайте знайдені пакети чи сумки, не чіпайте їх та повідомте людей довкола про можливу небезпеку.

Категорично забороняється:

- торкатися предмету і пересувати його;

- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

- заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;

- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

Якщо лиха не вдалося оминути і стався вибух, дуже важливо не втратити контроль та не піддаватися паніці:

- спробуйте заспокоїтися та уточнити ситуацію;

- ні в якому разі не користуйтеся відкритим вогнем;

- зі зруйнованого приміщення слід виходити обережно, не торкаючись пошкоджених конструкцій та дротів;

- при задимленні обов’язково захистить органи дихання змоченою хусткою, шматком тканини чи рушником;

- по можливості та наявності необхідних знань і навичок надайте першу домедичну допомогу постраждалим;

‑ дочекайтеся прибуття представників аварійно-рятувальних служб та у подальшому дійте за їх вказівками;

- якщо вибух стався у громадському транспорті, вам необхідно, насамперед, виконувати всі команди водія чи команди, які оголошуються дистанційно.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків, пов’язаних з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки. Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

При виявленні підозрілого предмета, негайно повідомте про це Службу порятунку за номером 101 та правоохоронні органи за номером 102.